Перейти до вмісту

Сторінка:Бальзак. Шагреньова шкура (1929).djvu/50

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Потім він глузливим жестом показав на гуляк, ввійшовши в салон, блискучий від позолоти і світла, де їх відразу зустріли найславетніші в Парижі молодики. Один щойно виявив новий талант і змагався своєю першою картиною із світилами імперського малярства. Другий насмілився видати напередодні книжку, повну свіжости, позначену своєрідною літературною зневагою, яка давала нові шляхи сучасній школі. Далі — один скульптор, обличчя якого, повне грубої сили, виявляло могутній геній, розмовляв з одним із холодних насмішників, які, зважаючи на обставини, то не хочуть бачити ніде переваги, то визнають її скрізь. Тут найдотепніший з наших карикатуристів з лукавим поглядом, хитруватим ротом, висліджував епіграми, щоб перекласти їх своїм олівцем. Тут молодий і відважний письменник, який краще, ніж будь-хто, витягав квінтесенцію з політичних думок або, граючись, згущав розум якого-небудь плодовитого письменника, розмовляв з поетом, вірші якого були б у силі роздушити всі твори нинішнього часу, якби його талант мав могутність його зненависти. Обидва вони намагалися не говорити правди й не брехати, звертаючись один до одного із солодкою улесливістю. Один славетний музика втішав тоном сі бемоль і насмішкуватим голосом молодого політика, що недавно впав із трибуни, не заподіявши собі ніякої шкоди. Молоді автори без стилю стояли біля молодих авторів без думок, прозаїки, повні поезії, — біля прозаїчних поетів. Бачачи ці недосконалі істоти, молодий сен-симоніст, досить наївний, щоб вірити своїй доктрині, милосердно з'єднував їх, бажаючи, без сумніву, перетворити їх на релігійних послідовників свого ордену. Нарешті, тут перебувало двоє чи троє вчених, призначених примішувати до розмови азот, і кілька водевілістів, ладних

48