більше розвинених Чехах[1], найслабше — в найслабше розвиненій Галичині. Тож коли в Чехах, боротьба за неї ведеть ся так остро і завзято, що доходить вже своєї кульмінацийної точки, то в Галичині ледви що зачала ся. Але і ту, коли вже раз зачала ся, то не може уставати, а буде розвивати ся чим-раз сильнійше і яркійше, і що-раз ширше буде приймати ся між галицькою суспільністю. І ту витворила ся вже по містах сильна торговельна кляса і нагромадили ся капітали, що пруть ся до житя, та лише завдяки більшим капіталам віденським і політиці центральних державних інституцій, не можуть оживити ся і виконувати свобідно свою природну функцію — витворювати ще більші капітали. В тих містах нагромадила ся також і переважна частина галицької інтеліґенції, що не менше відчуває на собі гніт централізму і вже й від себе підносить, хоч єще слабо, а все таки чим-раз сильнійше і більше свідомо, протест проти теперішних політичних відносин в Австрії. Сей протест розійдеть ся незабаром по всій Галичині, а тоді — вибухне сильним масовим протестом цілої вже Галичини, цілої тої визискуваної віденської «кольонії»… А тоді — побіда федералізму буде вже лише простим питанєм часу…
Галичина — то власне остання підпора, на котрій держить ся ще якось нинішний австрийський централізм. Причина сему: страх поль-
- ↑ Угри добили ся політичної автономії вже 1867 р.
