недавний, молодший від польського, висуне українську буржуазію до відпорної боротьби з сильнійшим капіталом польським — до відпорної боротьби з польською буржуазією.
Висловом сеї економічної боротьби української буржуазії — буде єї політика. Желізний клясовий інтерес, вимоги єї екзистенції, будуть перти єї з одної сторони до чим-раз більшого нагромаджуваня капіталів і до здобуваня чим-раз більшої суспільно-клясової сили і значіня, що передовсім репрезентуєть ся в силі капіталу, отже до чим-раз сильнійшого розвитку системи капіталістичної господарки, а з другої сторони, змусить єї кинути ся на всі ті ріжнородні перепони, які будуть стояти їй на дорозі тих єї житєвих змагань. Отже — передовсім в політичну боротьбу з сильнійшим конкурентом, що всадив ся під самий єї бік — з польською буржуазією.
І настане боротьба, боротьба о існованє двох капіталів — українського і польського, боротьба за екзистенцію двох однородних суспільних кляс — української буржуазії і буржуазії польської, завзята боротьба, повна посвяченя, боротьба двох «братних» народів на житє і смерть… І національний антаґонізм дійде зеніту… відживе давна історія, відгребеть ся з архивів давні, припавші порохом, спомини «билих времен»,
довсім на своїм питомім ринку. — В тім і беруть свій початок буржуазийні національні держави. Космополітичний гріш робить капіталісту «інстинктовно» націоналом.
