1. Біла рілля, чорне насіння, хто вміє — посіє, хто знає — той одгадає. — 2. Не кущ, а з листочками, не сорочка, а шита, не чоловік, а розмовляє. — 3. Без душі, без тіла за сто миль залетіло. — 4. Хто такий рано ходить на чотирьох, у день на двох, а у вечері на трьох? — 5. Ой, на горі — гай, під гаєм — мигай, під мигаєм — сапай, під сапаєм — хапай. — 6. Деревянки везуть, костянки січуть, мокрий Мартин обертає, — ніхто не вгадає. — 7. Кругленьким, маленьким до самого неба докину. — 8. Повна піч паляниць, по середині книш. — 9. Біля прорубу сидять білі голуби. — 10. У нашого дядька білих курей грядка. — 11. Одно каже: „світай Боже“! друге каже: „не дай Боже“! трете каже: „мені однаково, що в день, що в ночі“. — 12. Мати — гладуха, дочка — красуха, син кучерявий під небо пішов. 13. Що то за штука, що день і ніч стука, не думає, не гадає, хвостиком виляє, щось собі мугиче та чужий вік ліче. — 14. Годун-годунець під припічком ночував, усю сімю годував, упав-пропав, розсипався — ніхто не зібрав. — 15. А хто в хаті поцілуйко? — 16. Підсмикане, підтикане — гайда по хаті. — 17. По хаті моталося, під припічком сховалося. — 18. Залізний вовк крізь тин конопляний хвіст тягне. — 19. Плету хлівець на четверо овець, на пяту особно. — 20. Хожу на ногах, а ступаю головою. — 21. Цінь-цінь-тарара, усюди діра, а вискочить нікуди. — 22. Ходе пані по майдані, куди гляне — трава вяне. — 23. Між двома дубами завязло теля зубами. — 24. Кланяється, кланяється, прийде до дому-уляжеться. — 25. Кривеньке, маленьке збігало поле всеньке. — 26. Мій брат має два голуба; вони по-під земдею ходять, червінці находять. — 27. Діряве рядно все поле закрило, Бога просило, щоб зазеленіло. — 28. Скільки на небі зірок, стільки на землі дірок. — 29. Два брати втікають, а два доганяють. 30. Пливуть пливушки, позадирали у гору вушки. — 31. Бігло два пси, позадирало носи. — 32. В землі росте, в воді кохаєтеся, а кінь у воду злявається. — 33. Малий патичок робить з добра попілок. — 34.
