- 4) над надвірніми дверима — безконечний рослинний орнамент, що вузенькою ґірляндою облямовує двері (табл. VI).
- 5) над вікнами, то як мотив, що вінчає вікно, то як орнаментальне облямовання (табл. II, VI, VII, мал. I).
Кольорування стін, як і орнаментальне мальовання, дають не тільки на хатніх стінах, а й на подвірніх будівлях: підкатах, повітках, кухнях, коморах, хижках, льохах тощо (табл. V, VI, VII, мал. I).
Основне, чим барвлення хатніх стін одрізняється від барвлення господарських будівель, є в тім, що — коли в хаті чільна й тая причілкова стіна, що виходить на вулицю, залишаються білі, — на господарських будівлях усі стіни, а в тому числі й чільну, вимащують у темніший колір; ці будівлі більш ніж хату треба охороняти від забруднення.
Але головне мальовання — всередині хати.
Це барвисте оздоблення внутрішніх стін цілком гармоніює з рештою оздоб української хати, з національними вбраннями українців, де домінує замилування, любов до взірної барвистости.
За цю любов до кольорових ритмів в українців свідчать нам пам'ятки їхньої народньої творчости всіх часів, за ню каже нам і сьогочасна їхня мистецька творчість.
Господарські форми, заступаючи одна одну, спричиняються до того, що одні ґатунки продукції заступають інші, але суть своєї творчости народ переносить в усі форми її вияву.
Свою любов до барвистої взірности українка-селянка виявляла давніше в мальовничих візерунках килимів та в квітчастих тканинах, що їх ткала, у вишиванках, що вишивала, у писанках, у посуді, в кахлях, що розмальовувала; а тепер, коли ця форма творчости вимирає, виявляє й далі оту свою любов у барвистому розмальовуванні хати.
Коли домашнє господарство було замкнене в собі, ткані килими вироблювано мало не в кожній родині, вони були потрібні всім. Такі оздобні, з кольоровим тлом, переважно жовтим або чорним, з букетами квіток, що лягали по ньому, правильно черговані, лагідними барвистими плямами, багато вільного, незаповненого поля
