Сторінка:Берченко Є.В. Настінне малювання українських хат та господарських будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина (1930).djvu/94

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


тоді як ми його відвідали, тобто навесні 1927 р., на великоднім тижні, коли лати стоять причепурені, з поновленим мальованням, тут пощастило побачити тільки небагато розмальованих хат. Без жадного мальовання стояли ті хати, що колись славилися були ним по всьому селі. Останніми роками їх більше не розмальовують. По багатьох хатах саме перед Великоднем р. 1927 давніше мальовання повишкрібали, щоб більш його не поновлювати. Знайдене мальовання було одноманітне композицією та кольоруванням. Часто — це окремі мотиви, що їх дають то на комині, то на стінці, то над дверима, то над вікном, а іноді й па стелі. Виконані аніліном, вони дають мало не саме тільки сполучення рожевого з зеленим, а до них іноді додають іще сірого кольору (сажу).

Мишурин Ріг, що понад 20 років тому захопив Д.І. Яворницького своїм мальованням «квитками и узорами всевозможныхъ красокъ и всевозможных сочетаній», «Вѣстникъ Екатеринославскаго Земства», 1904 г. №№ 2 і 3, тепер дає сумну картину того, як затікає настінне мальовання.