Цю сторінку схвалено
Роки.
I.
1916.
Болото скрізь… По вуличках калюжі…
Із сірого понурого склепіння
Снуються струни суму, мряки й стужі
Й падуть на душу проклоном терпіння.
„Алярм! Алярм!“ — заголосила трубка
І між хати рознесла клич: „До бою!“
І з хат на згук той вийшла хлопців купка
І станула залізною стіною.
Втім: „Сотня руш!“ — грімкий приказ роздався
Й ніхто із них на місці не остався.
Пішли… За ними воліклася смута
І сіра тінь скрівавленого кнута…
