Сторінка:Богдан-Ігор Антонич. Зелена Євангелія. (1938).djvu/39

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ЗИМА

 

Кравці лисицям хутра шиють,
вітри на бурю грізно трублять.
О, Боже, стережи в завію
і людські і звірячі кубла.

У сто млинах зима пшеницю
на сніг сріблястосиній меле.
Назустріч бурі ніч іскриться,
привалюючи небом села.

31. березня 1935.


ЗАХІД

 

Над лугом хмари кучеряві
як вівці, що пасе їх місяць.
Ростуть дівчата наче трави
на втіху хлопцям і гульвісам.

Воли рогами сонце колють
аж з нього кров тече багряна.
Зачервонились трави в полю
це захід куриться, мов рана.

23. квітня 1935.

39