Сторінка:Богдан Ігор Антонич. Три перстені (1934).djvu/31

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


РАННІЙ ВІТЕР



Крилатий вітер, дужий вітер,
що зорі, листя й ластівки несе,
сп'яняє серце. Ех, летіти
в зелений квітень, в синь пісень!

Піднявся день, мов олень з кручі,
ніч відплине, мов корабель.
Крилатий вітер і пахучий,
мов дзенькіт сріблених шабель.


30