Сторінка:Богдан Ігор Антонич. Три перстені (1934).djvu/34

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
НА ШЛЯХУ



Обплетений вітрами ранок
шугне, мов циганя з води,
і на піску кричить з нестями
обсмалений і молодий.

Ріка зміяста з дном співучим,
хвилясто хльостають вітри
І день ховає місяць в кручу,
мов у кишеню гріш старий.

Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.

33