Сторінка:Богдан Ігор Антонич. Три перстені (1934).djvu/37

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


ПЕЙЗАЖ З ВІКНА



Дивись: шумує день погожий,
кипить зелена заметіль.
В товстому дзбані варить рожі,
аж піна бризкає звідтіль.

Дуднить по шибах дощ цинобри
і скло відблискує, мов сталь.
Парує курявою обрій,
хвилює в димі ранніх сальв.

Підвівши очі зпонад книжки,
побачиш світ барвистим сном
і думка, вирвавшися нишком,
мов нетля, б'ється у вікно.


36