Цю сторінку схвалено
ПІВЕНЬ
Зоря майнула, мов стріла,
неначе іскра, пісня згасла
і тільки з мокрого зела
роса краплинами сплила,
мов слово, чиста й ясна.
Вже обріїв зігнувся рівень
у круглу смугу обруча
і ніч почала вже кінчатись,
неначе ватра, догоряти.
Ось ранок синім возом їде
і сонця сніп в село везе.
Крильми шумить червоний півень –
співучий з міді
серп.
44
