Сторінка:Богдан Ігор Антонич. Три перстені (1934).djvu/64

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
СТРІЛА



Подай мені лютню з каміння
холодну, мов лід і блискучу, мов сталь!
О, не кантилена осіння,
зими променистий, іскристий кришталь.

Не зайві жалі легкозмінні,
не мелений мелос, не настрій шовковий.
Хай струни, як вістря кремінні,
деруть мої пальці і гнуть аж до крови.

О, визволь від слова безсили,
розчавлю притаєну зради змію.
Напружую струни і жили,
хай пісню, мов стрілу, у серце вам вб'ю.

63