Ці слова схвильовані, ці слова неспокійні, грізні. Їддю часу опльовані, наче коні бичовані батогами, злітають пісні.
Це тобі я складаю дань слів, динаміко суворих днів!
Хоч в саду понад сливою романтичної пташки нема, мов добою щасливою, своє серце виспівую, бо мовчати не можу, дарма!
Моя пісня тобі і мій спів, динаміко суворих днів!