Сторінка:Богдан Остап'юк. Давній Тернопіль (1984).djvu/32

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

великі маси народу. Дня 5-го липня 1887 року, коли сутеніло, а на вулицях засяли рясні світла, прибув архикнязь Рудольф зі своєю свитою намісником Ф. Залеським. Після привіту державними, військовими та духовними представниками, поїхав архикнязь до полкової палати на площі Собєського, недалеко Домініканського костела. Коли він з’явився на бальконі залунали оклики тисячних мас ’’Слава!” Селянський хор, який складався із 122-ох співаків під проводом о. Вітошинського, проспівав спершу народний гимн, а опісля кантату Н. Вахнянина, яка своїм поважним настроєм зробила велике враження не лише на князя і його оточення, але також на широкі маси народу, які переконалися, що наш народ є здібний до широкого культурного розвитку. В хорі брали участь співаки з сіл: Білої, Чистилова, Воробіївки, Цеброва, Курівців, Березовиці Великої, Настасова і Вишнівчика. Головну його силу творили співаки з Денисова, Купчинець і Городища.

Другого дня, 6-го липня, зібралися на подвір’ї полкової палати представники урядових, шкільних властей та представники філії Т-ва ’’Просвіти”, Руської Бурси та Фундації князя К. Острозького. Князь, приступивши до українських представників, розпитував про ціль і завдання цих організацій. Опісля виїхав до міського парку, щоб оглянути етнографічну виставку що була влаштована у міському павільйоні, де були зібрані археологічні та етнографічні предмети укладені за річними областями Сяну, Буга, Дністра та Прута. Виставка представляла вірний образ українського народу в Галичині, його спосіб життя, промислу, хліборобства та культури. Архикнязя опроваджував Ф..Федорович з членами виставкового комітету. Архикнязь був дуже зацікавлений виставкою, не щадив похвал для виробів домашнього промислу наших селян.

Із павільйону пішов архикнязь у глибину парку і оглянув чотири типи українських селянських хат з обійстями. Звідтіля перейшов на простору площу, на якій були уставлені селянські та міщанські групи з чотирьох областей, у своїх оригінальних народних одягах. Цим етнографічним групам зробив світлини тернопільський фотограф Силькевич. Він із цих фотографій скомплектував гарний альбом, який вклав до чудово різьбленої касети, що її різьбив відомий гуцульський різьбар Шкрибляк. Одну касету вислано до архикнязя, а другу закупило Т-во "Просвіта” у Львові.