Сторінка:Богдан Остап'юк. Давній Тернопіль (1984).djvu/42

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

війну говорив він, що була трагічною, братовбивчою, бо по обох боках воювали сини українського народу. Співали великий мішаний хор, гімназійний хор, деклямували артисти театру. Старшина з Військового Клюбу відчитав 1-ий Універсал Центральної Ради, що викликало загальне захоплення.”

У моїй пам'яті залишилась одна точка програми концерту, а саме сольоспів Софії Стадникової, яка маестатично, в народньому одязі вийшла на сцену, тримаючи в одній руці синьожовтий прапор, а в другій козацьку шаблю. Легко коливаючи прапором, почала співати милозвучним сопраном стрілецьку пісню до слів Миколи Вороного:

”О Україно, о люба ненько,

Тобі вірненько присягнем.
Серця кров і любов

Все Тобі віддати в боротьбі!”

Заля на мить неначе завмерла, здавалося, попала у якусь чарівну екстазу. Але після першої строфи зірвалась буря оплесків, пронеслись вигуки ”Слава”, ”Ще не вмерла Україна”. Після закінчення цілої пісні заля гула, ревіла від захоплення. На сцену посипались квіти, а старшини кидали їй під ноги срібні і паперові рублі. Здавалось, захопленню та оваціям не буде кінця. Цей образ усміхненої красуні Стадникової, яка довгі роки була зіркою та окрасою наших сцен, назавжди залишився в моїй пам’яті.

Цим величавим концертом закінчили незабаром "Тернопільські Театральні Вечори”, чи пак Український Театр в Тернополі, як його згодом перезвано, свою мистецьку діяльність. Почалась контрофензива австрійсько-німецьких військових з’єднань, які в серпні 1917 р. зайняли Тернопіль. Театр самоліквідувався, а більшість акторів вступила у ряди УСС-ів. На останніх ліквідаційних зборах театру вирішено передати багату гардеробу, театральну бібліотеку, музикалії, перуки та інше театральне майно на власність театру ’’Української Бесіди” у Львові. Збірку афішів, поодиноких і збірних фотографій акторів, летючки, дерев’яну матрицу, печатку театру передано Науковому Т-ву ім. Т. Шевченка у Львові.

З нагоди 50-річчя ювілею Т. Т. В., який відбувся в Тернополі 16 жовтня 1965 р., подарувала Ганна Юрчакова, колишня учасниця цього театру, обласному краєзнавчому музеєві міста Тернополя альбом з театральними знімками. Вона мріяла дати