в честь Шевченка, у стодолах визначних наших міщан таких, як Лотович в Гаях Шляхтинецьких або Лука Чубатий в Гаях Великих.
’’Громада” проіснувала до часу оснування української державної гімназії імени цісаря Франца Иосифа 1-го завдяки старанням посла парляменту Олександра Барвінського. Але фактично вона існувала під різними назвами аж до Першої світової війни. Впродовж свого 50-літнього існування славна ’’Громада“ з честю сповнила своє завдання, виховуючи нашу інтелігентну молодь в українському національному дусі. Таким чином тодішня студентська молодь в умовах австрійської адміністрації, яка у той час в більшості була опанована поляками, все таки мала змогу перейти вишкіл для майбутньої праці на громадській та культ-освітній ниві. З її рядів вийшли славні діячі науки і культури. Згадаймо таких, як О. Барвінський, Іван Пулюй, Іван Горбачевський, проф. Празького університету, перший міністер здоров’я в австрійському уряді, проф. Степан Рудницький, найбільший наш географ, проф. Степан Дністрянський, професор права Львівського університету, д-р Євген Олесницький, великий політик, оратор, оборонець селян, д-р Сидір Голубович, прем’єр уряду ЗУНР, і інші, іцо стали гордістю українського народу.
Перше, заки я вирішив написати дещо про’’Молоду Громаду”, я звернувся до Товаришок і Товаришів, колишніх членів ”Молодої Громади”, які проживають по цьому боці океану, з метою уточнення деяких даних, додаткових інформацій про діяльність Т-ва тощо.
’’Молода Громада” була національно високосвідома, патріотична організація інтелігентної, середньо- і високошкільної молоді, яка брала живу участь у громадському житті нашого міста. З її рядів вийшло багато чільних діячів, які зайняли провідні становища у нашій збірноті. Багато з тієї молоді загинуло смертю героїв у боротьбі з окупантами, в концтаборах Сибіру, на полі бою. Чи можемо про них забути? Ми, що залишилися поза батьківщиною, горді з того, що були членами "Молодої Громади”. Тому нашим обов’язком є залишити добру згадку про це Т-во для прийдешніх поколінь.
Після Першої світової війни, коли Галичина, на основі рішення Ради Амбасадорів в Парижі 1923 року, перейшла під
