Сторінка:Бомарше П'єр. Шалений день або одружіння Фіґаро. (Харків, 1930).djvu/167

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
 
СЦЕНА X
 
Граф, Фіґаро
 
(Граф хапає за руку Фіґаро. Фіґаро удає, що страшно злякався)

Фіґаро. Це мій пан!

Граф (упізнає його). А, злочинцю, це ти! Гей, хтонебудь сюди! сюди!

 
СЦЕНА XI
 
Педріль, граф, Фіґаро
 

Педріль (у дорожніх чоботях). Нарешті я знайшов вашу вельможність.

Граф. Гаразд, це Педріль. Ти сам-один? Педріль. Прискакав оце з Севільї, що є духу.

Граф. Підійди до мене і гукай якнайдужче.

Педріль (кричить що духу). Пажа немає ні трішки, як на моїй долоні. Ось пакет.

Граф (відштовхуючи його). Ну ти, бидло!

Педріль. Вельможний пан сказали мені кричати,

Граф (все ще держачи Фіґаро). Щоб покликати. Гей! Хтонебудь! Якщо мене чуєте! Біжіть сюди всі!

Педріль. Фіґаро і я, нас двоє. Що ж може вам статися?

 
СЦЕНА XII
 
Ті, що перше, Брідуазон, Бартольо, Базіль, Антоніо, Гріп-Солей; усе весілля прибігає із смолоскипами
 

Бартольо (до Фіґаро). Ти бачиш, що на твій перший знак…

Граф (показуючи на павільйон ліворуч себе). Педрілю, займи ці двері. (Педріль іде).