Сторінка:Бомарше П'єр. Шалений день або одружіння Фіґаро. (Харків, 1930).djvu/178

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

¹²) Давнє право дідича — славнозвісне середньовічне „право першої ночі“, яке, звичайно, вже не існувало в Еспанії (або Франції) XVIII століття й править у п'єсі за літературну фікцію.

¹³) Натяк на ролю Фіґаро в одружінні графа Альмавіви й Розіни в „Севільському голяреві“ (див. у вступній статті).

¹⁴) В цій сцені багато натяків на ролі Фіґаро, Бартольо, Базіля, графа, Розіни й Марселіни в „Севільському голяреві“.

¹⁵) Екю — старовинна французька срібна монета – 3 ліври (2 франки 75 сантимів за доби французької революції).

¹⁶) Ревнивість пані, цебто Марселіни. Сюзана й Марселіна в цій сцені іронічно іменують одне одного „пані“ й розмовляють почасти в 3-ій особі.

¹⁷) Марселіна ображена назвою „дуеньї“ (цебто компаньйонки), бо цю посаду доручалось (в Еспаній XVIII століття) переважно літнім жінкам.

¹⁸) Cherubino di amore — „любий Керюбен“ (з італійська).

¹⁹) Пістоля — старовинна еспанська (й французька) золота монета  11 ліврів приблизно 21 франк).

²⁰) Кабінет, цебто кімната для туалету.

²¹) Бержерка — широкий і глибокий фотель з подушкою.

²²) Ванльоо — сім'я відомих французьких малярів XVII й XIII століття, що з них найславетніший — Шарль-Андре (або Карльо) Ванльоо (1705—1765).

²³) В. Самійленко залишив без перекладу останні три куплети цього романсу, бо вони реґулярно виключаються — за ініціятивою самого автора — в виданнях призначених для сцени. Наводимо їх у віршованому перекладі Гната Юри (Бомарше, Шалений день або Весілля Фіґаро, Вінниця, 1920):

6-й куплет.

Яку я безтямно люблю.
Кохання цього ніхто не розіб'є.
Пажу, о пажу, сказала царева
(А серце так билось, так билось),
Вгамуйте кохання шалене своє.
Стану вам, пажу, в пригоді…