мається і дає дерево, кожний пеньок котрої дає багато паростків. Сосну так розвести не можна. Таким робом перш усього розуміється треба соснового насіння — абож купити його[1], абож, зібравши шишки у бору, заготовити своє насіння; затим треба дізнатися, чи гарного, зхожого добули ми насіння і треба зхоронить його так, щоб воно не зтратило зхожесті. Потім треба насіння посіяти, а для цього знайти місто, пригоже під „питомник“, на котрім будуть 1—2 роки рости „живці“, обробити це місто і тоді вже посіяти на йому насіння. За живцями у питомнику не минеться доглядати, полоти їх та знищувати їх ворогів — робаків, вовчків та инше. Зростивши живці, їх висажують на піски, де будем розводити бір, щоб вони тут прийнялися. Піски оброблюють, орють, скородять і розмічують міста, на котрі садовлять живці; а иноді сипучі піски, за 2—З роки до садки сосни, засажують, як і раніш казано, шелюгом: клітками або сплош.
Весною, рідко у осени, живці вибірають з питомника, везуть на піски, де і садовлять їх; літом за садкою ходять, полють її, а як бір підросте, то садку підрізають. Усі перелічені роботи ми будемо оглядати у такому порядку: 1) Як заготовити соснове насіння; 2) Як заложити сосновий питомник; 3) Як посадити і зберегти посаджені соснові живці; 4) Як доглядати за бором.
- ↑ Соснове насіння продається у „казенних сімянних складах“ по 50—80 к. за фунт. Про те, де і як можна купити насіння, можна довідатись у сусіднього казенного лісничого. На кінці цієї книжки перелічені лісничества полуденних губерній Россії, де можна купити й насіння й вирощені живці і де можна побачити посадки соснового бору.
