чався політичний розкол в чеськім, досі суцільнім, національнім таборі. Цей конфлікт між старо- та молодочехами мав від'ємний вплив на грошові збірки національного театру. Тому в 1877 р. була влаштована льотерея на цю мету, яка мала великий успіх, збільшивши театральний фонд на 170.000 золотих. Реформа товариства прихильників національного театру, про яку згадувалося попереду, на протязі трьох місяців — дала 200.000 золотих. В 1881 р. чеський Національний Театр був збудований та в червні провізорно відкритий. Але 12 серпня цього-ж року він через нещасливий випадок згорів. Це була одна із найтрагічніших подій в історії чеського національного відродження. Проте, вона не зломила чеський нарід. Навпаки, спонукала його до виявлення надзвичайного активізму та масової жертвенности. Тоді саме був кинений цей історичний клич: «Národ — sobě», на який дійсно відгукнувся весь чеський нарід. Протягом одного місяця був зібраний на відбудову пожаром знищеного театру — 1 мільйон золотих. Цим разом вкладки мали масовий характер. Можно сказати, що новий Національний Театр повстав із дрібних вкладок якнайширших чеських мас: робітників, селян, службовців… В цьому мільйоні золотих переважали крейцари незаможних жертводавців. Зимою 1882 року було відкрите теперішне празьке «Národní divadlo». Не знаю, чи є десь на світі якась національна будова, що з більшим правом могла б вмістити на своєму фронтові гасло «Нарід — собі», ніж цей чеський Національний Театр, який може бути золотим прикладом всенаціональної жертвенности та допомоги.
Збудовання Національного Театру є одним із найяскравіших зразків чеської національної до-
