збавлялися права мати свою церкву в місті. Сяноцькі «прості хлопи сідольники-кожемяки — виграли цю національну справу. В недалекім селі Ясенці вони купили деревляну церкву й на протязі трьох день перевезли та поставили її в Сяноці. На таке чудо спромоглися сяноцькі міщани та ремісники майже перед 400 роками. Гадаємо, що свідомий український загал у XX ст. зрозуміє потребу своєї національної політехніки як всенаціонального обов'язку та відгукнеться на наш заклик «Нарід собі» з таким самим завзяттям, як сяноцькі міщане в 1550 році.
Прага. Січень 1932.
§ 1. Товариство носить назву: Товариство Прихильників Української Господарської Академії в ЧСР і має місце осідку в Празі.
Товариство не шукає жадних вигід для своїх членів. Його мета є добродійна: матеріяльно підтримувати Українську Господарську Академію в ЧСР, щоб тим послужити українській культурі.
§ 7. Звичайні члени вносять щорічно до каси Товариства 10 амер. долярів або 330 кч.
§ 10. Звичайні члени можуть вносити свої внески місячними ратами.
§ 11. Члени протектори вносять не менше 100 ам. дол. річно, або одноразово 1000 ам. дол. і користуються правами звичайних членів.
В справах Т-ва Прихильників УГА писати на адресу:
