Сторінка:Брати Грімм. Казки й байки (Краків, 1940).djvu/30

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

— Хата певно буде моя!

Найважче приходилося шермареві, бо заки вивчився орудування шаблею, то сам нераз був зранений до крові. Але завжди думав собі:

— Мушу терпіти, як хочу мати хату!

По трьох роках в означений день вернулися всі три брати до рідної хати і привиталися з урадуваним старим батьком. Потім посідали перед хатою і кожний став надумуватися, яку штуку має показати батькові, щоби дістати хату.

Та коли вони так сиділи, нагло надбіг полем заяць. Тоді голяр кликнув:

— Ох, це заяць біжить, наче би я його замовив!

По тих словах він скочив на рівні ноги, вхопив свою тарілоч-