користь панів? Чи там взагалї є бесїда о зрадї власного народу?!
„Коли Бог робив свої карні параґрафи, тогди єще на сьвітї не було такого плюгавства, як хрунївство або кацапство. Такої погани, як хрунї, тодї єще не було на земли. Тодї навіть на гадку не прийшло нїкому, що сьвіт колись буде покараний хрунями, тож хрунївства не втягнено до гріхів. Хрунївство не дає нам права до хрунївської душі.
“А я вам тим прислужив ся, — каже ганьблений чорт — що вхопив для пекла навіть таку душу, до якої пекло не має права“.
За се слово Мацупер так замалював чорта в писок, що єму аж юшка бухнула з носа. — „Мовчи собако! — крикнув. — Сором робиш пеклу. Ми не лиш не маємо права до хрунївської душі, але навіть дарованого хруня не приймемо. Хрунївство є такою поганю, таким плюгавством, що найбільші злодїї і розбишаки, найбільші злочинцї утїкли би з пекла, як би їм казав сидїти в однім кітлї, варити ся в одній смолі з такою товариною. Для хрунїв нема місця в пеклї, а менї здає ся, що і до неба не приймають їх!
„А тепер, — каже дальше Мацупер — щоби той дурень раз на все мав научку, і щоби жаден чорт не важив ся полювати на хрунївські душі,
