В половинї минувшого місяця розпочало ся вже вибиванє нових гроший у віденьскій монетарни і мабуть вже в падолистї підуть в курс деякі нові монети. Так само і угорска монетарня в Кремници розпочала вибивати нові гроші. Ще в пятницю тамтого тиждня вибито на пробу кільканацять штук золотих монет по 20 корон і прислано угорскому мінїстрови фінансів, аби він їх оглянув, чи вони добрі. Мінїстер признав їх за добрі і розпорядив, щоби зараз вибивано золоті монети на великі розміри. Одже зараз постановлено вибити мілїон корон штуками по 20 корон разом. Незадовго, розпічне ся і внбиванє нікльових гроший, так що вони в половинї падолиста підуть в курс. Срібні корони підуть в курс аж в половинї грудня. З новим роком однакож будуть вже як у нас так і на Угорщинї курсувати нові гроші побіч старих, доки аж теперішні гроші зовсїм не стягнуть ся. Тому то, вже найвисша пора, щоби наші люди познакомились добре вже завчасу з новими грішми і способом, як ними буде числити ся, щоби відтак, коли дістануть в руки гроші, не давались баламутити і отуманювати. З сеї причини постановили ми тут подати коротеньку науку о нових грошех. Буде вона доповненем до тої книжочки, яку видало товариство „Просвѣта“ о нових грошех. Хто має таку книжочку, буде міг відрізати собі сю статю нашої часописи і доложити до згаданої книжочки і так буде мати досить повний образ о новій валютї і способі численя після неї.
Гроші то така річ, що для всїх і всюди має якусь вартість і за котру можна всего дістати, чого нам потреба. А що як раз такі металї, як золото і срібло, мають для всїх людий вартість, то гроші роблять ся по найбільшій части із тих металів; лише дрібні гроші роблять ся також з менше цінних металїв, як: нікель, мід і бронз. Металь придатний на гроші ще й для того, що з него легко вибивати монету, що така монета не борзо псує ся і не минає ся так, як н. пр. збіже, цукор, кава і т. д. Папр не має такої вартости, як металь, і для того не роблять з него грощий, а то, що ми називаємо паперовими грішми, то лише квіти на металеві гроші або ноти, котрі видає банк (банкноти) або держава (державні ноти):
Валюта то вартість тої монети, що єсть підставою численя гроший в якійсь державі, а від котрої числимо гроші дрібними в долину, або грубшими в гору. Від 1857 р. аж до тепер була у нас срібна валюта, значить ся, що наша держава робила гроші із срібла і вибивала з одного фунта. (або пів кільо) 45 штук монет, котрі називали ся риньскими або ґульденами. Банк народний, що називаєсь тепер австро-угорским банком, видавав на ті гроші ноти, а кождий, хто мав такі ноти або квіти, міг собі виміняти, за них в банку срібні гроші. Але то не довго тревало. Прийшли воєнні часи, срібло минуло ся на війну, а банк не міг вже за свої ноти виплачувати срібло. Ба в 1866 р. завела ще й держава свої ноти (паперові гроші) по 1, 5 і 50 зл. ; зробилось таке, що паперових гроший наросло аж на 360 міліонів, а на то було в готівцї всего лиш 50 мілїонів сріблои. Люди брали одже той папір в добрій вірі, що держава дасть їм колись за него срібло, значить ся, кредитували (боргували) державі, значить і сама не виплачувала своїх квітів готівкою й дала банкови право не виплачувати. Чи хто хотїв чи нї, мусів брати паперові гроші, настав одже так званий примусовий курс.
До того прийшло ще, що й срібло подешевіло; фунт срібла платить ся за границею по 36 зл. до 29 зл, а що по заведеню срібної або так званої австрійскої валюти, мав у нас кождий право давати собі вибивати срібні гроші в цїсарскій монетарни на свій кошт, то міг купити собі за границею н. пр. фунт срібла за 36 зл., а коли казав відтак вибити собі з него гроші, то мав 45 зл. сріблом. Очевидно, що такий срібний риньскій мав на дїлї меншу вартість. Дійшло було до того, що мінїстерство фінансів мусїло було в 1877 р. заказати вибивати срібні гроші на приватний рахунок ; лиш сама держава мала ще право вибивати гроші, але вибивала їх дуже мало, аби вони ще більше не стратили на вартости.
Аби раз зробити конець, тому розладови мусїло правительство подумати о тім, щоби вести такі гроші, котрі не опирались би лиш на кредитї, але мали дійстну вартість. Заводити попри срібні гроші ще й золоті (двометалеву або біметалеву валюту) було непорадно, бо з того зробив би ся лиш ще більший заколот. Постановлено одже завести золоті гроші, або установити золоту валюту, котрої одиницею численню була би нова монета, звана короною а не, як доси, ґульден або риньскій.
Закон з 2. серпня 1892 р. о новій (коронній або золотій) валютї постановив одже: Замість дотеперішної валюти, вводить ся золоту валюту, котрої одиницею численя єсть корона. Корона дїдить ся на сто сотиків (по нїмоцки гелєрів).
За підставу до сих нових гроший, взято золоту монету вартости 20 коронні постановлено що з одного кільо чистого золота має ся вибивати 164 штук таких монет. А що з чистого золота не можна вибивати гроший, бо вони були би за легкі і борзо би псували ся, то постановлено дальше домішувати до золота ще й міди, так, щоби в однім кільо мішанини було 900 ґрамів чистого золота, а 100 грамів міди. З тої одже мішанини будуть вибивати ся золоті корони. Коли-ж з одного кіля чистого золота вибиває ся 164 штук по 20 корон, то з мішанини вибаває ся одну десяту часть менше (бо в ній єсть лиш 9 частий чистого золота, а десята часть міди); та десята часть єсть трошки більше як 16 корон (докладно 16,4 кор.); одже з одного кільо мішанини не буде вибивати ся 146 корон, лиш. о 16 корон менше, то значить 147,6 корон.
Крім того постановлено ще, що кождий мусить принимати ту монету хоч би й не знати в як великій сумі, та що кождий, хто схоче. може лиш ту монету казати собі вибиватя в цїсарскій монетарни із свого золота; від кіля чистого золота має лиш заплатити за вибиванє 6 корон, а банк австро-угорский ще менше, бо лиш 4 корон (для того, аби люди несли своє золото скорше до банку і там, міняли на гроші, як до монетарнї). В тім то й найбільше значінє золотої валюти.
