вольненє. В Астраханї почались загальні бійки і розгроми полїциї, перейшли в Саратов… Не звикли вони дивити ся на полїцию як на те, що для них повинно бути, а не вони для неї, і розуміючи так єї, не мали віри до неї. У всякому дїлї бачило ся не бажанє, зробити що небуть на користь усїх, а щось таке, чим вона-ж сама покористуєть ся. Звісно до сего причинила ся і темнота! Звертає на себе увагу той сумний факт, що поруч з полїциєю постановлені простим людом і лїкарі, котрі йшли в боротьбу з лихом не маючи страху. До того лїкар ще й перший повинен був приймати міри санітарно-полїцейскі — і на него першого звернули гнїв. Дійшло до того, що в Астраханї спалили больницю, убили лїкаря… і се далеко не в однім Астраханї, бійки були чимало де, але-ж в Катеринославщинї, на заводї Юза було щось страшенне…
Тепер холєра богато зменьшилась, богато дякуючи холоду, а все-ж таки панує чимало.
З великою охотою звернено увагу на те, що Чернигівске земство надрукувало оголошенє, по котрому воно не тільки дає лїкарям і слухачам плату місячно, але і забезпечує їх родини (перших 5000 руб., других 3000) на случай смерти в боротьбі з холєрою!
Новже з'явило ся знов житя у Черниговского земства, як тільки від'їхав той, що й слово „земство“ без піки у ротї чути не міг?! Послїдними тижнями в Слобідскій Українї з'явилась чума на рогатому скотї!!
Слобідский-Українець.
Коли з одного кіля мішанини вибиває ся 147.5 штук, або коли всї разом важать 1000 ґрамів, то одна штука буде важити 147-му часть з одного кіля або трохи більше як 6 грамів (докладно 6.775067 ґрамів). Коли-б ті штуки були роблені з чистого золота, (164 штук з кіля), то кожда важила би 164-ту часть за 1000 ґрамів або мало що більше як 6 грамів (докладно 6.09757 ґрамів).
Монети по 20 кор. мають бути 21 міліметрів широкі в промірі. Личко (avers) буде представляти погрудє цїсарске а чет цїсарського орла і число 20 Cor. (corona) та латиньску напись довкола: „Франц Іосиф I. з Божої ласки цісар Австриї, король Чехиї, Галичини, Іліриї і т. д., Апост. король Угорщины“; береги будуть гладкі з вижолобленою на них написю по латинї: „Сполученими силами“.
За тею головною монетою іде друга: штука по 10 корон разом. Кожда така штука мусить мати в собі як раз половину тілько золота, що штука по 20 корон, і як раз половину тілько важити, одже з мішанини 3.3875388 ґрамів, а з чистого золота 3.04878 ґрамів. В промірі будуть вони 19 міліметрів широкі; личко і чет будуть такі самі, як у штук по 20 корон, а берега будуть мати жолоблену прикрасу.
При вибиваню золотих і срібних гроший мусять ся дуже на то уважати, щоби кожда штука докладно тілько важила, що й друга, і щоби в кождій була однакова скількість чистого золота або срібла. Але що то річ майже неможлива все так докладно зробити, то постановлено, що одна золота монета не сміє менше важити від другої, як на 2 тисячних частий, а в жадній монетї не сміє неставати більше чистого золота, як одна тисячна часть. Се обмеженє похибки називаєсь терпимостію (Toleranz).
Але кожда монета, хоч би й як тверда, коли переходить довго з рук до рук, то стирає ся і тратить на вартости, тим більше монета золота: коли-б вона значно стерла ся, то нїхто не хотїв би єї брати. Для того то постановлено, що стерті золоті монети по 20 корон, коли ще важать не менше як 6.47 ґрам, а монети по 10 корон, коли важать це менше як 3.37 ґрамів, мусить ще кождий брати; монети з такою вагою, хоч вже стерті, можуть все ще переходити з рук до рук і така вага називає ся переходова (Passirgewicht). Коли-б важили менше, то цїсарска каса возьме їх назад і видасть за них нові. Коли же хтось буде мати такі золоті корони, котрі були би понадрізувані, проверчені або обпиловані, то цїсарска каса возьме їх, ало заплатить за них лиш тілько вони ще, кілько будуть варті; на таких монетах будуть люди тратити і для того треба буде добре на то уважати, аби таких корон від нїкого не брати.
Із срібла будуть вибивати ся монети по одній коронї і вони будуть становити одиницю численя нових гроший. Срібло сих корон не буде чисте лиш змішане з мідею: на тисяч частий мішанини буде іти 835 частий срібла а 165 частий міди. З одного кіля тої мішанини буде вибивати ся 200 штук по одній коронї і для того кожда штука буде важити як раз 200-ну часть одного кіля, або 5 ґрамів, значить ся, пів дека. Ту монету можна буде уживати до відважуваня пів дека якогось товару. Личко срібної корони буде мати погрудє цїсарске, а чет цїсарску корону, число вартости (1 Cor.) і відповідну напись доокола; беріґсг буде гладкий, а на нїм буде вижолоблене по латинї: „Сполученими силами“. Кожда штука буде в промірі 23 міліметри широка. Вибивати срібні корони не буде вільно нїкому, лиш державі, і таких корон має ся вибити у нас за 140 мілїонів, а на Угорщинї за 60 мілїонів, разом за 200 мілїонів. При виплатах буде мусїв кождий приймати ті монети лиш до 50 штук; коли би була більша сума, то можно буде не принимати, а казати собі платити золотими монетами або паперами.
Рахуба сих монет буде така: на штуку по 20 корон разом іде 2 штуки по 10 корон разом, або 20 штук по одній коронї, а штука по 10 корон разом має 10 штук по одній коронї.
Двоякі: нікльові і бронзові. Нікель єсть то зеленаво-білий металь, котрий добуває ся з нікльової руди, званої нікелїном; він єсть досить твердий, дає ся красно вигладити, не псує ся так скоро і не єсть так для здоровля шкідливий як мідь, на котрій робить ся снїт (ґріншпан), котрою можна легко затроїти ся. Тепер відкрито великі копальні ніклю і для того цїна єго єсть досить мала та одностайна. З ніклю будуть вибивати ся монети по 20 сотиків разом (з одного кіля чистого ніклю 250 штук) і монети по 10 сотиків разом (з одного кіля ніклю по 333 штук). Штука по 20 сотиків буде важити яко раз 3 грами, а штука по 10 сотиків — 2 ґрами; ті монети буде можна для того також уживати до відважуваня товарів. Личко нікльових гроший буде мати цїсарского орла, а чет — напись, число вартости і рік, в котрім монета вибита; береги будуть карбовані. Монети по 20 сотиків будуть широкі на 21 міліметрів в промірі, а ті по 10 сотиків — 19 мілім. Нікльові монети буде вибвиати лиш держава і має їх вибити за 42 мілїонів корон. Нікльовими грішми не можна буде від разу більше платити, як десять корон, але ледви, чи хто не взяв би, як би єму й більше давали.
Бо має на них зиск. Нікель єсть дешевий, бо кільо коштує тепер 5 зл. а може буде коштувати й ще дешевше. На вибитє нікльових гроший за 42 мілїони корон, треба 1 мілїон і 50 тисячів кільо ніклю. Рахуючи кільо лиш по 5 зл., то то треба буде за весь нікель заплатити 5 і чверть мілїона зл. а десять і пів мілїона коронами; за вибитє треба буде заплатити звиш мілїон корон (1.2 міл. кор.) — одже держава видасть на ті гроші всего більше як 11 і пів мілїона корон (11.7 міл. кор.) а пустить їх за 42 мілїони, значить ся, заробить на них більше як 30 мілїонів корон (30.3 міл. корон).
Бронз, з котрого будуть вибивати ся штуки по 2 сотики разом (300 штук з кіля) і штуки по 1 сотикови (600 штук з кіля) буде мішанина з 95 частий міди, 4 частий цини і 1 части цинку. Личко тих монет буде мати цїсарского орла, а чет вартість монети і рік, коли вона вибита; беріг буде гладкий; ширина штук по 2 сотики будо 19міліметрів, а штук по 1 сотикови 17 міліметрів в промірі.
Бронзових монет не буде нїкому вільно вибивати, лиш доржаві і вона вибє їх за 18,800.000 корон. При виплатї не можна буде нїкого змусити, щоби брав більше бронзових гроший, як за одну корону (100 сотиків).
Так одже будемо мати такі гроші:
Золоті: штуки по 20 корон і штуки по 10 корон.
Срібні: штуки по 1 короні.
Нікльові: штуки по 20 і по 10 сотиків.
Бронзові: штуки по 2 і по 1 сотикови.
| На | 1 | кор. | іде | 100 | сот., | 50 | по | 2 | сот., | 10 | по | 10 | сот., | 5 | по | 20 | сот. |
| " | 10 | " | " | 1000 | " | 500 | " | " | " | 100 | " | " | " | 50 | " | " | " |
| " | 20 | " | " | 2000 | " | 1000 | " | " | " | 200 | " | " | " | 100 | " | " | " |
При виборі посла до сойму з округа становецкого вибрано одноголосно 79 голосами гр. пр. пароха з Станівцїв Івана Бежана, а не як мильно подано в попереднім числї, єго брата гр. пр. пароха з Кісїлева. Помилка зайшла з того, що всї часописї черновецкі, з межи ними і волоска „Gazeta Bucovinei“ заговорила була перед самим вибором о кандидатурі о. Бежана з Кісїлева, так що в першій хвили по виборі не мож було напевно знати, котрий з братів Бежанів вибраний послом. — Нововибраний посол, котрий вийшов з вибору за підпомочию волоского товариства полїтичного „Concordia“, обовязав ся приступити в соймі до партиї волоскої і має утворити разом з послом Д-ром Воляном і Тиміньским клюб руский (?!) З сего можна вже осудити, яка буде дїятельність сего посла для Русинів.
Рада державна розпочала в суботу дня 5. с. м. на ново свої наради. Під нараду прийшов насамперед буджет на рік 1893 предложений мінїстром Др. Штейнбахом, а кромі буджету не буде сеї сесиї важнїйших предложень.
В Празї відбула ся конференция всіх ческих послів з Чехиї і Морави. Раджено над спільним поступованєм так Молодо- як і Старо-Чехів в справах полїтичних, а особливо ходило послам о спільну акцию против Нїмців. Конференция приняла на внесенє Д-ра Ріґера свою резолюцию: „Конференция обстає при жаданю признаня правно-державного становиска ческого, домагає ся відповідної репрезентації Чехів з країв Чехії, Морави і Шлеска, і жадає рівноправненя Чехів у всїх краях ческих і змаганє до розвитку автономії.
Членами палати панів іменував цїсар: кн. Іосифа Аверсперґа, ґен. Бравмілєра, ґен. Каггіого, посла ради державної бар. Айхгофа, посла ради державної д-ра Айґнера, проф. університету Екснера, посла ради державної Ґомперца, пос. Августа Ґорайского, совітника двору Гавера, бар. Лявдона, бар. Ляйтенберґера, кн. Фердинанда Лобковіца, проф. Людвіґа, бар. Мажа, бар. Рінґгофера, бар. Жигмонта Ромашкана, ґр. Сільва-Таруку, ґр. Гойновича, проф. Вайса, ґр. Стефана Замойского і ґубернатора балку Цімермана.
З Петербурга довосять до Polit. Corr., що росийска рада державна незабаром займе ся проєктом до закона, котрим би обмежилось право населеня чужосторонних людий в Росиї. До того має дійтись двома способами: найперше буде заказане поселяти ся чужосторонним в границях росийскої держави, а відтак закажесь чужосторонним, вже поселеним,
