Сторінка:Бюлетень Кабінету антропології та етнології ім. Хв. Вовка. Ч. I. 1925.pdf/5

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

В р. 1917 Хведір Вовк одержує ступінь доктора географії та етнографії honoris causa Ленінградського Університету, а трохи згодом його обрано на проф. київського університету по катедрі географії та антропології й запрохано взяти участь в організації Української Академії Наук.

З молодим, не дивлячися на поважний вік свій, ентузіязмом та щирими думками закласти, нарешті, осередок для вивчення антропології України в самому центрі її — Київі,— вирушив Хведір Вовк на Вкраїну для наукової праці і вже був близький до здійснення своїх давніх бажань, як несподівано, в дорозі, занедужав і 30 червня р. 1918 помер у Жлобині.

Головну частину свого життя й праці небіжчик присвятив улюбленій справі вивчення українського народу й історії розвитку його культури, назначивши завдання і вказавши шляхи.

Нехай-же це ім'я — Хведір Вовк — на довгі часи стане молодшим поколінням за той стимул, те провідне гасло, що кличе до праці на ниві української науки, розвитку української культури.

 

 
І
Кабінет Антропології та Етнології ім. Хв. Вовка.
(Завдання, історія та потреби).

З метою широко, всебічно пізнати людину виступає цілий комплекс антропологічних наук — антропологія в найширшому значінню цього слова.

Кожна з тих наук, кожен поодинокий елемент, що входить до складу цього комплексу, має за об'єкт свого дослідження людину в її минулому й сучасному; кожна з цих наук прямує до пізнання тих шляхів і тих окремих станів, якими відбувався ступеневий розвиток людини, як зоологічного типу (homo) та людини, як члена громадського об'єднання.

Визначити людині належне їй місце серед усієї маси живини, дослідити її фізичні, фізіологічні та духові відзнаки в межах даної групи та окремих груп людей; вивчити старину людського роду та вимерлі раси з їх фізичних останків, як і з матеріяльних останків їхнього побуту; широко дослідити життя-побут сучасних окремих народів та, в кінці, дослідити градації обдарованости й темпераментів, що існують в даній людській групі, та той звязок, що існує між цими елементами й громадським життям — це головніші завдання, поставлені перед антропологією.

Але сучасна наука вимагає що-найбільшої диференціяції окремих дисциплін, ба навіть окремих ділянок у межах кожної. Тому, хоч з антропології наука й нестара — вона вже встигла розвинутися в окремі галузі: спеціяльну антропологію (науку про людину й різні раси з погляду мор-