лїпші від тих, які євангелія не бачили. Коли люди зобачать все те лихо, яке роблять закриваючи ся євангелієм, тодї приймуть в серце науку Христа і тодї моє євангеліє буде непотрібне.
— А чомуж ви не живете між людьми — запитав я — там можнаб ще більше думати. Там бачите житє постоянно...
— Між людьми жити? — Тут старий голосно та гірко засміяв ся. — Таж се зовсїм неможливе тодї булоб — думати. Вони далиб менї зараз якесь занятє, забралиб менї весь час, казалиб платити всякі податки і зробилиб з мене такісїнького, як вони всї. Вони потягнулиб мене в той безпамятний вир, з якого, завдяки судьбі, я вирвав ся, і в якім інакше від других думати а тим більше робити не можна. Я нинї наглядно виджу, чого менї треба, а вони вмовлялиб в мене, що менї треба чого иншого.Я бувби там невільник — служивби одним, а неволивби других. А щастє людий не на нерівности має осно-
