Сторінка:Васильченко С. Левень (1918).djvu/29

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Вони відразу стали такі молоді, немов тільки що побралися. Стали вони жити всі вкупі тихо та любо.

А що було з ними далі, то я вже й не знаю, бо я саме тоді пішов од них.