Сторінка:Васильченко С. Повна збірка творів. Том 4 (1929).pdf/183

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

й їли траву, до нього знову перевіз. Розказав та й питає Левня:

— Скажи-ж мені, як мені нагородити тебе, щоб було по заслузі? Чи золотом-сріблом, чи панством моїм тебе одарувати?

А Левень і одмовляє:

— Не треба мені ні золота, ні срібла, ані твого панства. Єсть у мене черевик золотий, а пари до нього немає: коли добудеш пару моєму черевикові, то й буде мені правдива нагорода. Послав князь свої слуги по всіх царствах і королівствах. Шукали, шукали слуги — не знайшли; додому так повернулись. Тоді Левень і каже:

— Коли не знайшли пари черевикові, то піду я сам по світу шукати, другої нагороди мені не треба

Сів на шкуру та й полетів.

 

 

Летить він та й летить, та й летить. Як стало вже вечоріти, побачив він у гаю високий-високий будинок. Сів додолу, обійшов кругом, а дверей немає; єсть тільки десь на самому верху. Тоді Левень вийняв ті чоботи, що дали йому брати велетні, взув їх та й поліз по голій стіні, немов по драбині. Виліз до дверей, одчинив, увійшов у будинок. В тому будинкові — сім кімнат. В одній кімнаті посередині стоїть стіл, а на ньому наставлено всяких наїдків та напитків. Повечеряв Левень, потім знайшов в другій кімнаті ліжко та й ліг спочити. Опівночі почув він, — щось шумить. Дивиться — в другій кімнаті осяяло. Він заглянув у щілочку і побачив, що сидять там біля столу три ясні панни.