Сторінка:Васильченко С. Чарівна Коза. Мені моє (1918).djvu/30

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

і для людей. І люде не стали його цуратися, а діти стали поважати й любити його, і стало йому жити радісно й легко.

Часто згадував він горовиків і казав: — Спасибі їм, що вони віддали мені моє!