зазначені явища з'ясовуються простіш. Перш за все на кількість матеріялів вплинув загальний стан української культури. Постійний брак коштів задля археологічного дослідження України, брак наукових археологічних інституцій на Вкраїні, зцентралізування цілої справи археологічних дослідів у Росії в Петербурзі — стояли за царських часів увесь час на перешкоді систематичному дослідженню знахідок мамутових кісток та кісток инших представників мамутової фавни, бо тільки уважний дослід таких знахідок може виявляти палеолітичні стації. Річ у тому, що при мамутах, забитих та спожитих людями, обов'язково знайдуться кремінні начиння. До того деякі кістки будуть розбиті, бо люди завсіди любили кістковий мозок. Тимчасом цілком випадково були відкриті зазначені чотири стації. Але досліджено з них лише три. З другого боку, геологічні явища теж вплинули на кількість наших відомостей про палеоліт. Відклади льодовикової та післяльодовикової діб на Вкраїні заховали глибше й гірше забутки палеолітичної людини, як у Західній Европі. Тільки систематичні досліди нашого палеоліту збільшать кількість наших матеріялів про палеоліт і розвяжуть справу про час появи людини на Київщині. Але досі й задля инших частин України відомості про палеоліт були дуже нечисленні й не сягали далі від молодших палеолітичних культур. Тепер на південь-сході Укра-
Сторінка:Василь Данилевич. Археологічна минувшина Київщини. 1925.pdf/22
Зовнішній вигляд