Цю сторінку схвалено
Вимережить пісню — голубині крила,
щоб у ній блакитно далечінь замріла,
щоб у ній заграло шумовиння трав,
я слова таємні у степу збірав.
Плюски — шелестіння — викінчені ґами. —
Я їх наче лялю тішив пелюстками
ясочок-волошок. Жайворонів спів
і перлини-роси у вінки заплів.
І знялася пісня — голубині крила:
радісно-блакитно далечінь замріла,
заблищали скалки — шумовиння трав…
Нащо ж мою нитку промінь розірвав?
26
