Перейти до вмісту

Сторінка:Василь Чумак. Червоний заспів (1922).djvu/17

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ОФІРА.

 
I.
Краплю крови. Кожну хвилю краплю крови місту:

шкло вітрин і тротуари сповнить ярим змістом.
На плякатах не атрамент. І не фарби. Кров.
Пензлі — пучки умочайте в колєктив — цебро.

II.
Смуги втоми під очима. Воскові обличча.

Але фарбами плякатів кличем, кличем, кличем!
Шостий поверх. Цементові підраховують щаблі.
О, нарешті. Відчинили. Захапався. Ліг.

III.
Безнадійно. Є надія: Ось, на цьому бруку.

Переможці. Піонери. Тисну вашу руку.
Що? Сухоти? Ще хвилина. Дотліває день.
Переможці. Піонери. Казка. Близько. Йде…