Сторінка:Весілля фігаро (рукопис).djvu/6

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


Г. Бідолашне? Бідолашне? Знов підвів мене як стій!

С. Як це? Як це? Хто?

Б. Як це? Як це? Хто?

Г. У Барбарини… Я пішов до неї вчора, стукнув, вона відчинила з ляку мало не хвора, я в здивування від цього обшукав кутки з одного піднявши так, поволі, скатертину біля столу бачу пажа… згинь міраже!

С. Ото нещастя!

Б. Ото причина!

Г. Найцнотливіша дівчина. Розумію нині все!

С. Милий боже, от пригода! Та щасливо пронесе!

Б. Новини у тім немає, вісі красуні роблять се

Речетатив

[пропущено?]

№8 Хор

Хлопці дівчата
нумо співати
Квітами дякувать \
пану свому
Що слід вчинити
серце вложило
В кращу за квіти
душу йому.

[пропущено?]

[речитатив: пропущено – фігаро і граф]

Повтор хор