Сторінка:Вечери на хуторі близь Диканьки. Повісті, видані пасічником Рудим Паньком. Том II. 1865.pdf/83

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ниму.“ И жваво завдавъ собі на плечі мішки, которихъ не піднесли-бъ два дужихъ чоловіка. „Взяти-бъ и сей,“ продовжавъ вінъ, піднимаючи маленький, на дні которого лежавъ зкулившись чортъ. „Тутъ, здається, я вложивъ свій струментъ.“ Сказавши теє, вінъ вийшовъ геть зъ ними, посвистуючи пісню: