Цю сторінку схвалено
Але нічого, нехай. Як-не-як, а наочний доказ чесности мусить на нього вплинути.
Рішено: ми йдемо далі разом. В першому-ж селі я стаю на якусь роботу і в поті лиця відробляю закинені в Дніпро гроші. Тепер час робочий, пора сінокосів, — можуть і по карбованцю в день дати. Десять день — і благородне завдання виконане.
Я кажу про мою постанову босякові і починаю збиратись у дорогу. Його відношенням я не цікавлюсь, але бачу, як він, натягаючи на свої ноги мої чоботи, не то допитливо, не то з підозрінням поглядає на мене.
