Сторінка:Влизько За всіх скажу 1927.pdf/23

Пропитім потом)… — Захитався, впав,
І так розтав туманом чудернацьким,
Ясним димком, — упившись всим, що є,
Як молоком… — Але, на захід — хмари,
І думи — хмари: — Тут — життя моє,
А там — чиєсь, у кого бог і мури.