Цю сторінку схвалено
ОСІНЬ
I
Із мечем завітав. На порозі
Поклонився. — Ввійшов і сів…
…Я по свойому вітер і осінь,
По юнацькому зрозумів: —
Хан шумить і кошлатиться пуща,
Хай торішнє з листочками мре!
Це живе,
молоде,
невмируще —
Одрубало
зогниле,
старе!
