Цю сторінку схвалено
II
Не плачем ми! Не ходим по шинках! —
Поети, з велетнів, що світ творили!
І хоч сатрапи з нас знущались у віках,
Та ми жили… без сліз… і ми терпіли!
І доки ви сиділи на річках,
На Вавилонських з арфами сиділи, —
О, знали ми, що ми в своїх руках
В маленьку мить розітрем всесвіт пилом!
