Цю сторінку схвалено
Пан Ґеньо залюбив ся в паннї Мани. А коли вона грала на фортепянї, то він розплакав ся.
— Чого ви плачете?
— Бо я залюбив ся в вас…
— Бігме?
— Бігме!
— Слово?
— Слово!
— Ну то пишім до себе…
|
|
Пан Ґеньо дістав у Львові двійку і пішов до Перемишля. А тодї прийшов до нього лист від товариша. »Панна Маня зраджує тебе« — було там написано. А пан Ґеньо сїв на колїю і поїхав до Львова.
|
|
— Панно Маню, ви зраджуєте мене?
— А ви як гадали? Тамтого року були ви в пятій клясї, сего року в пятій клясї, на другій рік в пятій клясї — і щож то за любов?…
