Сторінка:Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf/79

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 
I.

У них було уже по обідї.

Він закурив циґаро та скрутив друге для неї. Прийшла з кухнї усьміхнула ся і сїла коло него.

Цїлував її ґраціозно в руку і дякував за обід, а вона перепрошувала… Опісля пригадала, що від пароха іде післанець пополудни до міста, може і він дасть що на почту.

— Добре, що ти пригадала. — Мушу Ґеневи відписати. Отже як? Перестаємо курити, чи нї? Писав менї єще десь перед тижнем, що між ними, академіками завязав ся кружок некурячих. Скоро би однак котрий з членів став наново курити, то має за кожде циґаро відложити десять сотиків кари. Ті гроші ідуть опісля на руські книжки. От, видиш Люсю, яка то благородна цїль! А єще пише менї, щоби і я вписав ся до того кружка. Каже так: скоро перестану курити, то за-