ю думку здеґрадований відзначаючий, Бен-Акіба, а коли усїх перекричав, мовив:
— Заким приступимо до властивих нарад, то вперед оповім одну анеґдотку, що покаже нам, з якої точки належить глядїти на матуру.
— Було се єще тодї, коли Адам не согрішив і жив в раю. Одного дня прийшов до нього чорт, щоби намовити до гріха і каже: »Може би ти Адаме здавав матуру? Таж ти не зрілий говорити з Богом«. А Адам не знав, що має відповісти і пішов до неба по раду. »Боже«, каже, »той третий чоловік в раю радить менї здавати якусь матуру. А ти що на то?« А Бог велїв нагнати чорта враз з його радою.
— Браво, браво! — кричали майже усї.
— Та дайте спокій — мовив Акіба — то лише початок… так початок… опісля… опісля, як скінчу… Ну а далї то так було: Чортови не удав ся сей підступ і він пішов смирненький і думав сїм днїв і сїм ночий і видумав новий спосіб, щоби Адама іскусити. Не було матури, та найшла ся одна женщина,
