Сторінка:Володимир Винниченко. Твори в 24 тт. Т.3 Оповідання (1929).pdf/52

смугою на шиї, з видавленим язиком і з пляшкою в руці.

І з диким жахом дивляться згори на землю зорі.

…«І в безмежне, всевладнеє море любови моєї я прийму твої страждання… Що є дужче за кохання?».

Я ридаю.

---