до України цілком обєктивно і загалом прихильно. З'являються, хоч не дуже часто, що цравда, статті, присвячені українській справі, писані з симпатією до українських національних домагань. Особливою безпристрастністю одмічається один з найбільш впливових швайцарських орґанів — Journal de Genève, який що разу вскриває і ганьбить експанзивний імперіалізм зеленої польської буржуазії.
Швайцарська преса відчуває і знає, де правда, і тому в боротьбі українців за свої національні права всі свої симпатії віддає їм.
Українцям треба використати такий стан річей, щоб закріпити ці симпатїї і перетворити на сталу приязнь двох демократичних народів. Особливо ж треба памятати, що найміцніщі звязи можуть бути заложені не гарними словами, а практичними ділами. Наша кооперація, яка грає таку визначну ролю в нашому національному рухові, хай ближче підійде до швайцарців і поставить на діловий ґрунт зближення обох демократій.
Травень 1919.
Швайцарія.
М. Ч.
Вже скоро 1½ місяці, як Українська Республіканська Капеля гостює в Чехії.
В Празі капеля дала 7 концертів і в чеській провінції 7, з яких З в Берні і по одному в Простейові, Ольмунці, Хрудимі і Пільзні.
Першого концерту пражське грамадянство чекало з цікавістю, бо було завчасно поінформоване про мету, походження, орґанізацію й програм капелі.
На одну із співанок капелі в Сметановій залі Народнього Дому була запрошена Пражська Консерваторія в складі професорів і учнів. Це був великий день для нашої справи, бо в цей день Пражський музичний Оліми визнав нашу музику, яко високу культурну цінність і засипав похвалами діріґента капелі п. Кошиця. Овації і привітання не втихали. П. Кошиць в своїй промові відповів подякою Чехам-музикам за їх щире признання української музики проголошенням „Na zdar“ Чехо-Словацькому народові і запрошенням на Україну.
Чеське громадянство, як писала на другий день Tribuna ч. 84, мило відповіло на це запрошення радісною згодою.
У „Venkov'і“ ч. 110, впливовім центральнім орґані республіканської селянської партії, успіх цей був названий сензаційним: „veni, vidi, vici“, так характеризує рецензент „Venkov'а“ вражіння від українського співу. „Наші два славянські народи звяже лише наша музика і наша пісня“, так кінчається замітка.
