істнуе польська комуністична партія. З українських партій уряд Равовськогопідтримують ліві с. д. і „боротьбісти“. 3 боротьбістів трьох представників є в уряді. Всі инші партії і товариства не істнують. „Українбанк“, Дніпросоюз“, — а инші кооперативні інституції ведуть свою діяльність і підтримуються „В. С. Н. Х.“ (Всеукр. совѣтом народного хозяйства „що означає на „общепонятномѣ:“ воруй скорѣй, нѣтъ хозяина).
Школи всі ведуть свою роботу, українські теж. Іспитів ніяких нема. В університет має право вступити кожний, хто тільки захоче. Навчання є безплатне. Всі народні школи мають мати одну програму, і творити єдину трудову школу. Професорських рангів в університеті нема. Академія Наук і Мистецтва ведуть свою діяльність. Всі бібліотеки (і приватні) та книгарні націоналізовані. Книжки видаються і купуються по квиткам і ордерам. З театрів грають: оперний (ім. Лібкнехта), Соловцова (ім. Леніна), державний драматичний, Садонського, українська музична драма, Молодий театр, є дві українські капелі; „Аполльо“ таріжні кабаре замкнені.
З Українців розстріляли Ефремова, Науменка, Щирицю. Ніковський живий і пробуває в Київі. Недавно збунтувався в Київі 9. червоний полк. Бунт цей був викликаний Українцями, однак його було здавлено. Весь папір націоналізований і без дозволу комісаріату паперу купити не можна. З ґазет виходять: „Київські Вісти,“ „Боротьба,“ „Червоний Прапор,“ „Вперед“ (вже тепер закритий) крім цього виходить кілька жидівських і польських.
Службу поліційну веде міліція під зарядом Ц. И. К. Городська Дума розігнана, а ціле місто розділено на „комкоми“ (комунальні комітети), які і ведуть всі діла і управу участків. Ці „комкоми“ вібраються домовими комітетами. Голова і секретар „комдома“ (домового комітету) отримують окрему платню. Головою домового комітету мусить бути тільки людина, яка не експльоатує чужої праці, значиться робітник.
Електричний завод та водопровод функціонують. Так само слабо піддержується залізно-дорожний рух. На виїзд з міста треба мати дозвіл від „чрезвичайки“. Більша частина всіх обивателів є на якійсь публичній службі і творить бюрократію. На вулицях і театрах облави дуже часті. Хто не має документу, який вказував би на те, що він находиться на совітський службі, того арештують і беруть на роботу.
Український Червоний Хрест в Київі веде свою діяльність в дуже широкому масштабі. Головою його є Платон Линниченко. Апарат зорганізований дуже гарно, фонди є і роботи теж дуже багато. Всі завдання медичної і харчової помочі для військово-полонених, вигнанців, погромлених та арештованих організуються Червоним Хрестом, до котрого відносяться з пошаною. Три тижні тому назад Червоний Хрест вислав свойого головного уповаженого лікаря Іполіта Різникова за кордон в ціли зєднати працю всіх представників Червоного Хреста за кордоном.
