Перейти до вмісту

Сторінка:Воля. – 1919. – Т. 5. Ч. 1-5.pdf/2

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Т. 5. Ч. 1.

Відень, 1. листопад 1919.


ВОЛЯ
ТИЖНЕВИК


А. Хомик.

Значіння східньо-европейських націй для
цілого людства.


Як не ріжноманітний є людський рід (homo sapiens) з погляду раси, мови, культури, не дасться заперечити факту, що ціле людство творить одну вищу цілість, один вищий орґанізм, котрий як всяке живе створіння підлягає законам біольоґії. Поодинокі нації, котрі входять в склад людства, це його орґани, і досить того, щоби захорів один орґан, який сповняв призначену йому функцію, хворіє цілий орґанізім, досить того, щоби один орґан став огнищем фізичного чи морального болю, відчуває біль і цілий орґанізм. Від семи вік, від 13. століття, від злощасної інвазії номадів, Та¬ тар і Турків Схід Европи, нації, що на ньому жили, знаходяться в стадії гострого болю, в стадії хронічної хвороби, яка ослаблює їх духові і фізичні сили. Від семи віків бореться там на широких схід¬ ньо-европейських рівнинах гуманізм з варварством, культура з дикістю, світло з пітьмою. І дійсно, треба подивляти оцю живучість, енергію і невмиручість східньо-европейських народів, особливо виставлений на всі удари лихої історичної долі народ український, що не див¬ лячись на всі жорстокі удари, ці народи заховачи бадьорість, весе¬ лість і так всім дорогу радість життя. Та не тільки заховали вони цю бадьорість і радість, вони уміли із східньо-европейського пожа¬ рища врятувати величній скарб вселюдської культури, якій надали національну форму, і що як що, але цей величній скарб захо¬ вує їх при життю, будить у них надії на майбутнє, викликує цю радість життя. В попередніх наших статтях ми мали нагоду перевести доказ, що московський народ, цей державно творчий чинник на Сході Европи, являється прямим потомком оцих азійських варварів, які від четвер¬ того століття після Христа принесли європейській родині народів стільки лихоліття. Переводити доказ ще раз і ще раз — річ зайва. І саме найбільшим нещастям для європейського суспільства треба уважати одну фатальну дату. 1709 р. станули до рішучого бою два світи: антіевропейський, антікультурний, варварський світ під прово¬ дом Петра Великого і європейський і культурний світ під прово¬ дом Карла XII. і гетьмана Мазепи. Не судилося тоді європейській цівілізації побороти азійське варварство. На полтавських полях побо1