Латиші, Литвині і инші остільки незначні величини, що їх в рахунок на довгий час можна й не брати. Головно Українців приєднати!
|
„Все покажем тілько дайте |
І тоді ... відновляється стара російська армія і... відновляється едина і неділима Росія, правда, на разі большевицько-самодержавна, а потім і просто самодержавна, звичайно з деякими полегкостями після жорстокого реакційного перевороту, який певно зроблять. ті „революційні“ ґенерали: Брусілови, Клємбовські і инші.
А привабити мрійних українських політиків ріжними московськими „прелєстями“ не так то трудно: вони (політики) можуть ввести соціялізацію — це зближає; вони можуть згодитися на систему рад це робить подібним; вони можуть дати в руки большевиків орґанізувати себе в армію. це утворює єдність. А попробують тоді рішити свою судьбу „вплоть до отдѣленія“ — можна виставити ... „плеть“: давнього „Москаля“, крис кулемет і так „вѣжливенько“, „не сокрушаючи ребер“ покропити... цей „неістовий і жестоковийний“ в своїй свободолюбности народ!...
Такі то невеселі неоптімістичні перспективи...
А головне: ніякої „орієнтації“ доброї не вибереш. Денікін? — Не годиться. Польща? — Трохи небезпечно, та й не варто, бо й сама перед большевиками на ладан дише. Хиба от світова революція? — Але лишім теоретикам вирішувать питання: чи одбудеться світова революція, чи ні; чи скоро, чи ще довго чекать; чи в большевицьких, чи в більше пристойних формах. Правда, не шкодить шукати орієнтації скрізь на принципу: „треба всюди, добрі люде, приятеля мати!“ І згадані вище політики старого московського Кремля, починаючи з Івана Калити і кінчаючи Лєніним, мали приятелів навіть у ординського хана, щоб не сказати більше. Але шукаючи орієнтації і приятелів всюди, не забували і тепер не забувають про „єдине, що єсть на потребує: про добру пляномірну, консеквентно розраховану на століття орґанізацію живих реальних сил — армію.
|
Остай Грицай. |
…... raptores orbis, postquam cuncta vastantibus
defuere terrae, mare scrutantur : si locuples
hostis est, avari, si pauper, ambitiosi, quos non
Oriens, non Occidens satiaverit: soli omnium
opes atque inopiam pari adfectu concupiscunt,
auferre trucidare rapere falsis nominibus imperium,
atque ubi solitudinem faciunt, pacem appellant...
Тацит: Agricolae 30, 10—15
Великий Тигр іде геть.
Або ще вірніше: Великому Тигрові звеліли йти геть. Геть. У слуг та урядовців найнижчої ранґи означає таке: „Геть“ — бути прогнанним зі служби. У совітників та шефів секцій — не миле спенсіону-
