чений без вислухання наших заступників, домагається Центральна Рада від правительства Республіки відповідного пояснення виразів договору, а з'осібна ad § 1: що орґанізація автономії не є виключним правом чехо-словацького правительства, тільки мається перевести в порозумінню з народом і тому треба обезпечити установленій Статутом Директорії обширніщий круг ділання на власти; ad § 2: що судівництво і жандармерія належать до автономних справ і що ґубернатором може бути назначений тільки Русин і це із трьох кандидатів Сойму, як це пан Президент Республіки вже і на початку признав таким способом, що зажадав від Центр. Ради кандидатури трьох осіб; ad § 3: що виразу „урядники в країні Русинів будуть вибрані… з поміж горожан цеї теріторії“ відноситься тільки до урядників загальних справ, бо вже й поняття автономії не допускає, аби урядниками чисто автономних відділів могли бути неприналежні до Підкарпатської Руси; ad § 4: що висиланих в чехословацький парлямент послів Підкарпатської Руси не можуть вибирати поодинокі округи, тільки повинен їх висилати наш Сойм, бо і так вже перший раз не буде перед виборами до чехо-словацького Сойму наших виборів із цілої области, коли воно сталося невиконаємим з причини, що наша теріторія все ще поділена на три частині.
2. Відпоручники Чехо-Словацької Республіки, не вислухавши бажань нашого народу, перевели демаркаційну лінію словацько-руської границі так односторонно і несправедливо, що одна третя частина нашого народу підпадала під власть Словаччини, невважаючи на це, що і зазив пана Президента і проклямація Словацької Національної Ради до Румунів ґарантували нам автономію всіх земель Підкарпаття.
Домагаємося, аби переговори, початі в перших днях жовтня під проводом пана міністра Бенеша, безпроволочно велися дальше, аби ми могли дістати принаймі ці теріторії, які забезпечує нам проклямація Президента Директорії, видана 12. серпня м. р. за відомістю пана Президента Республіки.
Домагаємося і того, аби повідомлено нас про вислід кроків, зділаних правительством республіки в тій ціли, аби Румуни уступили із занятих ними наших Марамарошських та Угочанських земель.
3. Правительство Чехо-Словацької Республіки без вислухання Ц.Р.Н. Ради обмежило круг прав та ділання Директорії на „дорадче тіло“ для адміністратора, та всі права управи, навіть і право іменування урядників самої Директорії, передало чесько-словацьке правительство адміністраторові, ділаючому без надзору і з необмеженою властю.
Домагаємося, аби ця власть була обмежена так, щоб адміністратор був відповідальний перед Директорією.
