Сторінка:Воля. – 1920. – Т. 2, Рік 2. – Ч. 1-10.djvu/198

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


Т. 2. Ч. 5

Відень, 18. травня 1920.

ВОЛЯ
ТИЖНЕВИК

Ф. Слюсаренко.

Україна в політичній рівновазі Сходу.

Політична рівновага Европи, утворена Віденським конґресом 1815. року, була компромісом між великими державами. Можна твердити, що Віденський Конґрес не в однаковій мірі детально розвязав питання заходу Европи, з одного боку, центра, півдня і сходу (Балкани, Росія), з другого. Увесь XIX. вік одбувалися часткові корективи до конфіґурації, утвореної Віденським Конгресом: зєдинення Італії, Німеччини, утворення Ґреції і балканських славянських держав були корективами в центральній, південній Европі і близькому сході: польські повстання в Росії мали бути корективами до становища, зафіксованого Віденським Конґресом на сході.

Коли далі розважити історію Европи за XIX. вік під кутом установлення політичної рівноваги, то можливо прийти і до такого твердження: політична рівноваґа, являючись компромісом поміж великими державами, утворилась на рахунок найбільше слабих політично-державних орґанізмів. Таким слабим державним орґанізмом в XVIII. столітті була Польща, і по її живому національному тілі були проведені границі, обусловлені великими державами, як запорука більш менш сталої рівноваги. Віденський Конґрес не вніс змін в справу Польщі і тільки закріпив status quo.

Про Україну за цей період говорити не приходиться: її просто не брали в рахунок і не згадували, як слабий навіть національно орґанізм.

Катастрофа XX. століття була наслідком з одного боку слабо урівноважених Віденським Конґресом відносин на сході, з другого — нових інтенцій, скристалізованих протягом XIX. століття у великих держав. Катастрофа закінчилася розбиттям центральних держав (Німеччина, Австро-Угорщина), сходу Европи, власне Евразіи і передньої Азії (Туреччина, Болгарія і Росія) і закінчується відновленням або утворенням нових держав (Польща, Чехословакія, Югославія, Фінляндія, Латвія, Естонія, Литва, Білорусь, Україна, Кубань, Північний Кавказ, Азербайджан і т. д.).

Парижська Мирова Конференція чи конференція в Сан-Ремо опреділює нову політичну конфіґурацію Европи. Можна наперед сказати, що постанови цієї конференції будуть також потребувати корективів, які утворить історичне життя найближчих десятиліть.

Як-же з окрема має унормуватись політична рівновага на сході?